на вулицях Львова під часи Третьої мирової війни

Коли спілкуешься з старими львівянами, то їх враження про різні часи життя у Львові дуже яскраві та різні. Але самі тяжкі часи були під часи коммунистів бо це були самі довги часи. Ці люди дуже глибоко почуяли гніт соціализму, бо вони на 25 років позніше це зрозуміли з 1945 року, коли вже и в Россії змінили ставлення до соціализму. Дозволили ставити ялинки на Різдво у хаті, дозволили відкривати церкви. Гніт звичайно був але не такий який у Москві під часи культурної революціі сталінізму 1926-1941.

От того і відрізняеться ставлення до людей на западі України, вони говорять тількі українською, але коли питашь як проїхати: відповідають россійскою, де у селах не люблять россійской, а ле це приклад сільскої грубости. Вже пройшли часи бандерівців.

Мені дуже подобались Львівські парки. Вони зосновані більшисть у часі Австро-Угорщини та Польщі і от того дуже уютні. Майже казка. Теперь їх уходили і доглядають охайно, також мені подобався більш старовинний огляд такий же я бачив у Лондоні англицких парків. Старовинні парки відзначаються не дорогими доріжками посипанними грампиллю, а не сучасною плиткою якою почали усташовувати сучасний Львів, це мабуть не на довго. Бо штучна плитка відрізняеться від орігиналу на зовнішній вигляд сучасністю. У Львові мені подобався парк Стрійський біля котрого я зупинився у друзів на вулиці Лижв'ярський.